Tango Alegre
Мабуть, не знайти серед сучасних жителів великих українських міст людини, яка хоч раз у своєму житті не чула про аргентинське танго: і в художніх фільмах його танцюють, і концерти з виступом танго-пар проводять, і у постановках популярних танцювальних шоу використовують, а тут ще й заклики прийти та навчитись танцювати танго власними ногами весь час у всесвітній мережі вигулькують. :) І починає наша міська людина думати: а для чого це танго, що воно дасть конкретно мені?
Спробую описати власний погляд на це питання. Погляд людини, що танцює танго хоч і зовсім недавно – всього близько восьми років, але вже встигла повністю поринути у це неймовірно цікаве явище у всьому його різноманітті.
Отже, по-перше – танго це соціальний танець. Танець – імпровізація. На уроках танго вас не будуть вчити готових, придуманих якимось незнаним хореографом шматків композиції, яку потрібно завчити на пам’ять та потім виконувати. Вам лишень розкажуть про основні, базові елементи танцю, такі собі «танго-слова», а також навчать «танго-граматиці», для того, щоб ви могли від власного імені «говорити» зі своїм танго-партнером. Говорити про те, що буде важливим саме для вас, саме з цією людиною, саме в той момент. Таким чином, танго задовольнить такі важливі потреби людини, як потреба у творчому самовираженні та потреба у спілкуванні.
По-друге, танцюючи танго так близько від партнера, ви навчитесь довірі та співпереживанню. Якщо ви давно хотіли отримати вміння краще розуміти власного партнера, або ж просто людей навколо, ви зможете переконатись, що спільна рухова, та ще й творча діяльність дозволяє встановити контакт на дуже глибинному, підсвідомому рівні, дозволяє синхронізувати життя один з одним, розказати іншій людині про свої почуття, емоції, настрій без слів.
По-третє, танго дозволяє в повній мірі пізнати, усвідомити та полюбити власне тіло. Думаю, цей аспект буде актуальним для всіх людей, що працюють «головою». Адже постійна робота думки, зосередженість на інформації, що надходить зовні, «спілкування» з монітором комп’ютера протягом цілого робочого дня призводить до того, що сучасна людина ототожнює себе з власним розумом, головою, інтелектом. І дуже рідко звертає увагу на те, що в неї є тіло. Можливо тільки в ті моменти, коли воно починає боліти. Але і в такому випадку більшість ділових людей воліють прийняти знеболювальну таблетку, замість прислухатись до тіла, що прагне уваги та турботи. Якщо ви хоч трошки впізнали себе у цьому портреті – вам на танго! Звичайно, це не єдина діяльність, що дозволяє усвідомити власне тіло та подружитись з ним, існують ще інші види танцю, йога, бойові мистецтва, і зрештою тілесно орієнтовані методи психотерапії, але, на мою думку, танго з них всіх – найприємніший вид діяльності. :)
По-четверте, танго – це ще й величезний, різноманітний та неймовірно захоплюючий світ музики. Якщо ви любите хорошу музику, розумієтесь на ній, отримуєте задоволення від тонкощів переплетіння партій різних інструментів , то танго-музика може стати великим і дуже приємним відкриттям. Адже більшість тієї музики, яку зараз програють на танго вечорах, під яку танцюють більшість тангеро – це музика написана у першій половині двадцятого століття, та зіграна на живих інструментах під керівництвом найбільш талановитих та натхненних диригентів тогочасної Аргентини.
По-п’яте, танго це ще й величезна (не побоюсь цього слова - всесвітня) тусовка. Коли ви починаєте танцювати танго, то поступово, спочатку в межах вашого міста, а згодом країни, і далі – всього світу, у вас з’являтимуться нові друзі, що поділяють ваше захоплення цим чудовим явищем, з якими у вас буде безліч тем для розмов, дискусій і, навіть, спорів :). Ви можете поїхати майже до будь-якої країни світу і там знайти танго спільноту, яка майже завжди прийме вас як рідного, хоч і бачитиме вперше. Відпустку завжди можна буде присмачити походом на мілонгу у новій країні, а то й повністю присвятити відвідинам котрогось з міжнародних фестивалів.
На останок хочу сказати, що танго – дуже підступне. Одного разу захопивши вас, воно вже не відпустить ніколи. Тисячі людей по всьому світу перебувають у полоні цього явища. І вони щасливі! :)
Дана Сацька